Мільйони сніжних клаптиків - лавина.
Мільйони нас - нескорений народ,
Де кожен - з гордим іменем ЛЮДИНА
І кожен не манкурт, а патріот.
Тримало в незнанні, як у багні.
Нас панство сите тихо зневажало,
Прорвала греблю тиску і брехні.
І гідність людська врешті решт повстала,
За власне право жити і радіти,
І щоб ніхто не смів її зайнять!
Самим свій шлях і долю вибирать.
За те, щоб матір шанували діти
У лоні України - центр Європи.
Людська ріка в революційнім вирі
Не зрадимо ж омріяній меті!
Ми вільні люди, не тупі холопи,
Свобода нам - що сонце у житті.
Змела стіну обману і підлот.
Ще буде гідно жити цей народ!
Учні 7-Б класу, класний керівник Копач Л. Р., фото Склярова І. В.
Немає коментарів:
Дописати коментар